"Ефект заліковки". Дійсність чи міф?
Не встигли ми й озирнутися, як вже зимова сесія на носі й тільки розпочнемо "гризти граніт науки", як доведеться готувати іспити на літню, і кожен студент буде сподіватися не лише на власні знання, а і на вірного супутника, атрибут студентського життя - залікову книжку. Саме в ній, часто, студент бачить необхідну підтримку та гарант того, що у разі "не блискучої" відповіді саме вона "підтягне" оцінку до бажаного балу.
Соціологічні опитування показують, що 92,4% опитаних п'ятикурсників і 80% першокурсників вірять в існування ефекту заліковки. Причому ті, середній бал яких вище 4,8 бали впевнені, що наявність позитивних оцінок заздалегідь гарантує успішне складання іспиту (40,6% п'ятикурсників і 75% першокурсників). В той же час ті, середній бал яких не перевищує 4,2 бала сприймають ефект заліковки як розуміння того, що попередня низька успішність негативно вплине на об'єктивність оцінювання викладачем (59,4% - 5 курс; 25% - 1 курс). Така впевненість в існуванні явища ефекту заліковки все ж не впливає на мотивацію при підготовці до іспиту. Тобто рушійним чинником, що гарантує позитивне складання іспиту, кожен з категорій опитаних вважає високий рівень підготовленості, хоча, якщо у першокурсників цей фактор визнало 93,75%, то в п'ятикурсників його визнало лише 66% опитаних.
На друге місце з факторів, що впливають на успішність складання іспиту, на думку першокурсників, виходить особисте ставлення викладача до студента (43,75%), а в п'ятикурсників - високий середній бал (59,4%). На підтвердження сказаного, респонденти V і І курсів стверджують, що не будуть менше готуватися до іспиту, маючи певний, відомий викладачеві середній бал (66% і 68,78% відповідно). Хоча, при всьому вище зазначеному, всі студенти переконані, що перший рік студент працює на заліковку, інші ..... вона на нього (66% і 87,5%).
Аналізуючи результати опитування чітко видна тенденція: чим більше сесій складає студент, тим більше він сподівається на милість викладача в пам'ять минулих років. Наприклад коли здають Історію мистецтв, то викладач як правило дивиться на попередні оцінки з інших тем і наскільки добре студент обізнаний в них.
Викладачі ж вразили своєю одностайністю. Всі - 100% опитуваних вірять в існування ефекту заліковки, хоча ставляться до цього негативно. Усталений середній бал студента для них на 60% є чинником, що впливає на об'єктивність оцінки, і лише на 40% фактором, що спонукає до перевірки, чи відповідають знання студента його заліковим оцінкам. 93% викладачів, стаж яких перевищує 15 років підвищать оцінку студенту на іспиті, якщо протягом року він зарекомендував себе позитивно і лише 48%, тих, стаж яких не перевищує 10 років, вчинять ідентично. Втой же час 89% викладачів поставлять "відмінно" студенту, який протягом року не готувався до занять лише в тому випадку, якщо він вражатиме знаннями не лише лекційного матеріалу. Слід зауважити, що на противагу сгудентській думці, жоден з них не згоден , що перший рік студент працює на заліковку, інші - вона на нього.
Тож тримайте пораду на майбутнє: якжо ж і вирішили прогуляти пару, то розраховуйте, що змушені будете крім класичного конспекта потішити викладача знаннями додаткового матеріалу. В протилежному випадку матимете суху трійку і бліді спогади про колись добре проведені в парку пари. Також не варто сподіватись, що молоденький викладач зробить знижку на іспиті (мовляв, сам нещодавно в шкурі студента був)..
Але не варто користуватися результатами цього опитування як посібником для тих, хто хоче гарно скласти іспити. Слід, перш за все, сподіватися на власний розум. І, якщо Вам зовсім не хочеться готуватися до екзаменів, згадайте слова Жоржа Елгози: "Екзамени -єдина можливість знати хоч щось хоча б декілька днів". І сміливо беріться підтягувати "хвости". Успіхів!
Джерело: http://www.osvita.org.ua |
| Категорія: Корисна | Додав: Muhaulyk (09 Грудня 2012) |
| Переглядів: 401 | Рейтинг: 5.0/1 |
|
Меню сайту
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|